СТАРА ЖАДОВА   •   ŻADOWA STARA

« СВIТЛИНИ   « АУДIО   « ВIДЕО

Iнтерв’ю респондента Гонтарюк Василини Іванівни (с.Стара Жадова)	- А ви не пам’ятаєте, як звали того єврея, в якого ваша мама служила? - Фамілія його Серф. А як його звали… Дочка Маргет. - Ви дружили з тою дочкою? - Да, В мене є навіть фотографія її. Вона, я ще на той час, коли вона ходила, я не ходила до школи, це вона старша. - Але діти єврейські ходили разом із простими? - Так, так, в один клас ходили. Не було різниці, що це єврейські, що це панські, це все ходило в один клас. Моя мама дуже бідна була. Босяком ходила до школи. І поки до школи йшла, шість штук худоби мала попасти від шостої години ранку до восьмої. А тоді йшла до школи. Тут скраєчку, тут моя мама, а то все панські діти, бачите, а бідне-бідне було у сорочці, спідничинка… (Повний текст iнтерв’ю - українська >>>... ) (Pełny tekst wywiadu – język polski >>>... )
Iнтерв’ю респондента Боднарюка Михайла Дмитровича (с.Стара Жадова)	- Як почалася війна, Ви жили тут, а коли Ви тут жили до війни, тут було багато євреїв? - Так, були. Отут на розі євреї жили, (…), тут зараз, де ця школа, там хатка - теж жили євреї, тут жив Майорко, тут жив Лєпцє. Я пам’ятаю, бо там був склад, я ходив по цигарки, я то все пам’ятаю. - Чим вони займалися ті євреї? - Мали магазини, люди робили в них, таке-сяке, постійно приходили, то вони мене пригощали, тут на дорозі. (…) Вони добре жили, калачі пекли майже кожної суботи, нічого руками більше не кивали, спекли калач і то все, більше вони нічого не робили. А вже під час війни, то вже забирали їх, мучилися, карали. (Повний текст iнтерв’ю - українська >>>... )
Iнтерв’ю респондента Ткачука Віктора Теодоровича (с.Стара Жадова)	- А як румуни відносилися до них? - Паршиво відносилися до них. Ми не були тут, ми були у Казахстані, але оповідали. Румуни, як прийшли, то котрі не вспіли повтікати, то їх забирали з хати і в пивницю туди. А люди забирали усе з хати. Моєї жінки тато розказував мені, що один жид прийшов, що собі добрі були, та й кажи: «Йди, Андрію, забери собі, бо ті бандити забирають це все, а ти бери, може, збережеш». І він пішов, узяв щось зо дві шафи, та й, коли вони вернулися, він віддав їм туди, але він жив добре з жидами. А були такі, що приходили і грабували. Раз жид, треба бити його. - Як ви думаєте, чого до них так ставилися? - Бо то була так партія, кузісти називалися, фашистська партія, вони бомбили їх. (Повний текст iнтерв’ю - українська >>>... )