На рубежі століть (1890-1914) сучасний дух став переважати в Станештах. Багато сімей відправляли своїх дітей здобувати вищу
освіту. Зростав добробут громади. Євреї викуповували арендовану
землю. Шевці, кравці, годинникарі, теслярі, водопровідники, перукарі, слюсарі, бондарі, ковалі були майже виключно євреї.
Навіть більшість чиновників були євреями - окружний суддя, лікар, начальник поліції, вчителька в державній школі. До війни лікарі, юристи та фармацевти в Станештах,
як і в інших містах Буковини, були в більшості своїй євреями.
Під час Першої світової війни єврейські жителі Станештiв випробували на собі жорстокість російських окупаційних властей. Багато сімей залишили домiвку, кинувши все своє майно.
Після війни частина з них повернулася, щоб спробувати відновити зруйноване життя.
У період між двома світовими війнами, коли Буковина потрапила до складу Румунії, єврейське життя в Станештах розвивалася, працювала школа «Сафа Іврія», діяли єврейські
громадські та політичні організації.