НИЖНI СТАНIВЦI   •   STANIWCE DOLNE

НИЖНI СТАНIВЦI — село в Кіцманському районі Чернівецької області. Колишня назва - Станешти (рум.), Станівці Долішні. Перша письмова згадка про село відноситься до 1596 року. У XIX столітті, під владою Австро-Угорської імперії, Нижні Станівці (Unter-Stanestie) - торгове містечко у складі Герцогства Буковини (на початку XX століття - у Вашковецькому повіті), центр судової округи. У 1918—1940 рр. — у складі Румунії, у 1940—1991 рр. — УРСР.
    Євреї оселилися в Нижніх Станівцях на початку 19 в. Вони перебиралися сюди з Галичини. Євреї займалися роздрібною торгівлею, заснували невеликі промислові підприємства - лісопильню, миловарню, виробництво соди. Однак більша частина єврейського населення не могла заробити на життя, і багато з них емігрували до Америки. Пізніше, при бiльш ліберальному австрійському режимі, середній клас виріс. Розцвіла торгівля сільськогосподарською продукцією, євреї займалися орендою поміщицьких маєтків. У другій половині 19 в. єврейське населення Станешть становило близько 4000 чоловік.

На рубежі століть (1890-1914) сучасний дух став переважати в Станештах. Багато сімей відправляли своїх дітей здобувати вищу освіту. Зростав добробут громади. Євреї викуповували арендовану землю. Шевці, кравці, годинникарі, теслярі, водопровідники, перукарі, слюсарі, бондарі, ковалі були майже виключно євреї. Навіть більшість чиновників були євреями - окружний суддя, лікар, начальник поліції, вчителька в державній школі. До війни лікарі, юристи та фармацевти в Станештах, як і в інших містах Буковини, були в більшості своїй євреями.
    Під час Першої світової війни єврейські жителі Станештiв випробували на собі жорстокість російських окупаційних властей. Багато сімей залишили домiвку, кинувши все своє майно. Після війни частина з них повернулася, щоб спробувати відновити зруйноване життя.
    У період між двома світовими війнами, коли Буковина потрапила до складу Румунії, єврейське життя в Станештах розвивалася, працювала школа «Сафа Іврія», діяли єврейські громадські та політичні організації.

У червні 1940 року Червона Армія зайняла Нижні Станівці. Це призвело до депортації багатьох єврейських сімей, як надто заможних, до Сибiру. Деяка частина євреїв була змушена піти на співпрацю з новою владою. Цей факт був використаний в 1941 р., коли після початку війни Німеччини та СРСР і повернення на Буковину румунських властей деякі односельці оголосили євреїв прихованими комуністами, щоб мати можливість безкарно грабувати і вбивати їх.
    28 липня 1941 р. 65 євреїв Станівців були розділені на групи і вбиті. Інша частина (переважно люди похилого віку, жінки й діти) були відправлені румунськими властями до Вашківців, де багатьох з них убили. Що залишилися в живих, були депортовані до Трансністрії, де загинуло 172 єврея зi Станівців.
    Після звільнення Буковини від нiмецько-румунської окупації нечисленнi євреї стали повертатися з Трансністрії і опинилися в Чернівцях. У 1945 р. радянські власті дозволили євреям Чернівців репатріюватися до Румунії, і біженці зі Станівців змогли скористатися цим дозволом. Багато з них потім перебралися з Румунії в Ізраїль.