ТОПОРIВЦI   •   TOPOROWCE

« СВIТЛИНИ   « АУДIО

Iнтерв’ю респондента Ілащук Євдокії Костянтинiвни (с.Топорівці)

- Ви може знаєте,шо вона десь жила тут неподалік? - Ой, вже нема навіть місця того, коло контори, десь в долині… Нема того місця вже. В сусідстві в мене була жидівка, зо мною товаришувала, шила. - А як її звали? - Роза, вона зі мною разом дівувала, балакали за хлопців. Така жидівочка була добра. Як прийшли рускі, зачали жидів ловити, брати… Тоді що, ходять по хатах, тих жидів оббирають… А була така в пивницях, у мене в сусідстві в жидів, чоловік був старий бляхар, а стара жирівка кухарка. Там мали дочки, хлопців мали, то таке, ходили до школи (…) . Тоді збирають жидів по селу і в ту… А пивниця мала отако води. І все в ту воду. (Повний текст iнтерв’ю >>>... )

Iнтерв’ю респондента Мельничук Іванни Василiвни (с.Топорівці)

- Це сороковий-сорок перший рік? - Да, дуже давно. Ну я така була, що щ до школи не ходила, маленька, ну п’ять років-шість ще мала. Тікали від євреїв… А та Маня прибігла та й каже бабі моїй: «Тодосія, ховай мене, бо євреї вбивають». А каже баба: «А ти є сама єврейка, чого ти втікаєш? Вони тебе не вб’ють, вони мене вб’ють, не тебе. Вони будуть все загалом вбивати!» А то не було нічого того, але таке страхіття було. - А скажіть, будь ласка, а тут десь ще були євреї? Ну тобто тільки ця Маня лишилась? - Були, хати були, євреї були. (Повний текст iнтерв’ю >>>... )