- Коли почалася війна ви жили у цьому селі?
- Тут родився, тут живу.

- Військові дії проходили?
- Коли почалася війна? Так. Я робив на залізний дорозі, а потому взяли мене до війська, та й пішов на фронт.

- А де ви служили?
- У 12 артилерії у Садагурі.

- До війни були у селі євреї?
- Тут були євреї в селі.

- Багато їх було?
- Було-було. Млин був жидівський, потому.

- Якісь корчми вони може мали?
- Жид був головою колгоспу

- Він добре ставився до людей?
- Добре ставився.

- Як місцеві жителі ставилися до євреїв?
- Добре жили.

- А чим займалися ці євреї?
- Один мав магазин, потому був олійник, мав склеп, був Мошко мав… різав худобу.

- Мошко був різником?
- Різником був, він ходив по селі, купував, різав то і продавав м'ясо.

- У вас по сусідству не жили євреї?
- До сорокового року вони були, ну а коли почалася війна, то їх постріляли.

- А стріляли ті, хто приходили?
- Румуни приходили вісімнадцятого року, і тоді постріляли їх.

- А у сороковому році?
- Жидів уже не було.

- Це як у 1918 році їх постріляли, то євреїв у селі уже не було?
- До війни були, чуєш, що один мав склеп, а один мав корчму. Троє їх було, мали млин. А у сорок першому, як прийшли, їх постріляли

<- А хто постріляв?
- Румуни, німці.

- А може ви чули, куди забирали євреїв?
- Забирали їх у цей, десь у Кримию туда тих живих, а тих, то повбивали тут на місці

- А де їх ховали?
- А я знаю де їх ховали? Не пам’ятаю…

- А сільські люди допомагали євреям, ховаючи їх від румунів?
- Один був, заховав жида, і вони не могли його найти

- А як звати того чоловіка?
- Яцко Николай заховав одного

- І що з ним сталося?
- Упхали десь під сіном та й один лишився жид

- А тому чоловікові що сховав його нічого не було?
- А вони ніхто не знав

- А до війни хто був головою села?
- Я забув фамілію, вони забралися в Румунію.

- Це він був двірником у селі?
- Ага, та забрали, повтікали у Румунію, а той жид лишився, а як війна прийшла то його виховали, і він став головою колгоспу

- І довго він був головою?
- Довго.

- А він тут і помер у вас у селі?
- Тут і помер і його поховали у Годилові.

- Коли ви ходили до школи з вами вчилися євреї?
- Вчилися, але то я пам’ятаю?

- Але євреї вчилися разом з такими простими дітьми?
- Не було різниці: жид, чи я румун

- А діти між собою теж дружно існували?
- Да, не було різниці

- А чому румуни євреїв стріляли?
- А хто його знає? Говорили, що жид стріляв з вікна румунів і вони через це.

- Після війни у вас у селі тільки один єврей залишився?
- Один сі лишив.

- А решта, їх постріляли?
- Постріляли таки тут дома їх. А цей з млина був один, Лабада називався, та зібрав їх і вів десь у Молодію, та й на кладці, минали потік, у воду, там була кладка, то він їх на ту кладку і в одну кулю постріляв усіх, тай попадали у воду, ніхто не дивився.

- А у вас синагога була в селі?
- Була, тут у селі вони мали хату, синагогу цю тай там ходили.

- У них був рабін?
- А я знаю?

- А ви не пам’ятаєте, у якому куті села була синагога?
- Ні, не пам’ятаю

- Але синагога була?
- Була у нас у селі одна хата, тай вони ходили туди, так я ми ходимо до церкви, так вони ходили до тої хати

- А в який день, в суботу?
- У суботу.

- А за єврейським цвинтарем ніхто не дивиться?
- Ніхто не дивиться, повалилися ті хрести, чи як вони казали, пам’ятники

- У вас на вулиці тут не жили євреї?
- Ні.